Батьки

Артем Чапай – найвідоміший тато в декреті

Продовжуємо публікацію історій про відповідальних батьків, яких записують і фотографують журналіст Ольга Лаптєва і фотограф Надія Овчініна

Артем Чапай, батько двох дітей, журналіст, автор книги «Тато в декреті»:

«Я пішов у декрет, коли молодшому синові виповнилося 8 місяців. Це було моє усвідомлене рішення. Ми з дружиною відразу домовилися, що перший рік вона дивиться за малюком, а далі до садка – я. Я ніколи не вважав, що турбота про дитину – тільки жіноча справа, а справа чоловіка – тільки заробляти гроші. Коли ми з дружиною познайомилися, вона була більш освіченою, ніж я. Дивно було б ці знання закинути і займатися тільки дітьми.

Зі старшим сином піти в декрет у мене не вийшло з-за роботи, але я допомагав Оксані, як міг: вранці гуляв з малюком декілька годин, щоб вона могла поспати, годував сина, купав. Бо бачив, що дружині важко, вона стала більш дратівливою. Але це не гормони, і не тому, що чоловіки – з Марса, а жінки – з Венери. Перші місяці свого декрету я відчував те ж саме. Я відчував стрес не стільки через те, що мені було фізично важко, скільки через те, що кожного вечора моя робота не закінчувалася. Декрет – це робота 24 години на добу, без вихідних, коли ти не належиш собі. Я танув від ніжності до своєї дитини, і одночасно мене просто розривало на частини, через втрату свободи і інших соціальних ролей – я перестав бути журналістом, перестаєш бути другом для своїх друзів, я був тільки батьком. Ці подвійні почуття я відчував постійно – з одного боку я дуже любив (і люблю) своїх синів, але з іншого боку, мені хотілося спілкування, реалізації. Упевнений, що кожна жінка в декреті відчуває те ж саме.

Я став краще розуміти свою дружину, її почуття, настрій. Я ніколи не спитаю: «Чим ти цілий день вдома займалася?», Тому що зі свого досвіду знаю – жінці з дітьми завжди є чим зайнятися, причому часто доводиться робити кілька справ одночасно. Завдяки моєму декрету, ми з дружиною стали ближче.

батько грає з дітьми
Артем Чапай із дітьми

Зараз обидва наших сина ходять в садочок. Я бачу їх вечорами і на вихідних. Спілкування з ними – вже не робота, а чисте задоволення, намагаюся проводити з ними якомога більше часу. Я вирішив написати книгу про свій досвід декрету, щоб щось поміняти в першу чергу в головах чоловіків. Я не закликаю всіх батьків йти в декрет, адже у кожного в родині своя ситуація. Але якщо, після прочитання книги, чоловік стане більше розуміти свою дружину, більше допомагати їй з дитиною, значить, мета досягнута ».

Читайте також: Вахтанг Кіпіані – у вихованні дітей я скоріше пофігіст

Підпишіться на розсилку щоб щодня отримувати в свою поштову скриньку оригінальні статті та поради експертів.
↓ Отримайте краще від нас прямо в свою поштову скриньку


    form_image