Погляд

Батько року – кому і за що дають таке звання?

Напередодні старту всеукраїнського конкурсу “Батько року” ми вирішили розповісти кому та за що таке звання дають в інших країнах

В США такий конкурс проводить редакція сайту Fatherly. Ось невеличкі нариси про переможців минулого року.

Історія перша. Кав’ярня з особливими потребами

Бен Райт з дітьми на прогулянці

У Бена Райта в житті все було чудово  – дружина, двоє діточок, власний дім, престижна робота. Але з народженням третьої дитини все змінилося назавжди. У син Бенджаміна виявився синдром Дауна. Через п’ять років подружжя наважилося на четверту дитину, доньку назвали Джейн, але в неї діагностували ту ж саму хворобу. Тепер батькам треба було виховувати двох звичайних дітей та двох дітей з особливими потребами.

«Коли ми спілкувались з батьками подібних дітей, я побачив, що у дорослому віці ці діти будуть позбавлені шансу знайти роботу”, пригадує 48-річний Бен. Вони з дружиною відкрили власну кав’ярню, де працюють лише люди з особливими потребами. Новий заклад набув популярності, там їм невдовзі довелося знайти більше приміщення та збільшувати штат працівників свого  Bitty&Beau’s з 19 до 40 людей. Першою була кав’ярня в їх рідному місті Вілмінгтон (Північна Кароліна) , в лютому минулого року вони відкрили другий подібний заклад – в місті Чарльстон.

Ема Райт з молодшими дітьми у власній кав’ярні

«Річ не в тому, що ми хотіли б показати, що люди з синдромом Дауна чи аутисти можуть бути офіціантами або поварами, — пояснює Бен, — ми хочемо довести, що такі люди можуть брати участь у бізнесі. Саме цим ми сподіваємось змінити ставлення до таких людей в суспільстві”.

Всі працівники Bitty & Beau’s — з особливими потребами

Історія друга. Автор найвигіднішої декретної відпустки

Чей Хуанг з молодшою дитиною

Власник невеличкої компанії Boxed Чейх Хуанг став відомий на всю  Америку завдяки тому, що створив найвигідніші умови роботи для батьків. Якщо хтось з його 200-т працівників стає батьком чи матусею, Хуанг дозволяє брати декретну відпустку на будь-який термін. Крім цього, він сплачує весілля працівників та за навчання дітей працівників в коледжах – а це доволі значні видатки в США. Так правила підприємець запровадив кілька років тому, коли сам став татусем.  «Я впевнений, що компанія може собі це дозволити. Мені завжди хотілося робити бізнес так, щоб працівники були щасливими. Але іноді для того, щоб зрозуміти що потрібно людям, треба самому пережити це”. Великі компанії – такі як  Netflix чи Facebook також вважаються family-friendly в США, але вони не наважуються дати працівникам стільки, скільки даж власний невеличкого стартапу по доставці продуктыв (Boxed  – це аналог нашого Zakaz.ua).

Історія третя. Дитяче читання через реп

Джей Круз — ведучий найпопулярнішого в Лос-Анжелесі хіп-хоп радіо Power 106 взагалі не збирався популяризувати читання для дітей. Але коли у нього народився син, Джей почав більше думати про те чому навчити хлопця, коли той стане дорослим. В одній книжковій крамниці він придбав дитячу книжку про ламу, яка намагалася покласти спати свою дитину. Яскраві ілюстрації, римована розповідь.. І тут у татуся -репера з’явилася ідея. А може, прочитати ці дитячі віршики в стилі реп? Або взагалі читати дитячі книжки речетативом, як співають репери? Цю ідею він пропонував всім реперам – гостям свого шоу на радіо. Одним з таких гостей був Лудакріс — актор з «Форсажу». Його виконання пісні про ламу з дитячої книги набрало вже майже  4 млн. переглядів на youtube.

Історія четверта. Американський Нік Вуйчич

В квітні 2012 року старший сержант Тревіс Міллс був командиром загону саперів Афганістані. Був звичайний рейд, Тревіс поставив свого рюкзака на землю, після чого спрацював детонатор міни, яку він не помітив. Вибухом йому відірвало обидви ноги та руки вище ліктів. Пораненого відвезли в Кандагар, потім у військовий шпиталь в Німеччинні.

Тревіс Мілс зі старшою дитиною – донькою Хлоєю

“Я сказав дружині, що краше їй розлучитися зі мною та не ускладнювати своє життя”, –  пригадує 30-річний Тревіс. Але дружина залишился з ним. Йому поставили два роботизованих протези на обидві ноги та один на руку – кожний зі своїм мікропроцесором.

Відчувши на собі що значить бути не таким як всі, Тревіс вирішив допомагати іншим ветеранам. Він відкрив фонд реабілітації для ветеранів-інвалідів, зібрав $765 000 пожертв та перебудував старий готель в штаті Мен в центр реабілітації для ветеранів та їх родин. Його ідея була в тому, що солдати, які втратили кінцівки, будуть знаходитись серед таких, як вони самі, та уникнуть почуття меншовартості. Центр відкрився в червні. Спочатку там було 56 ветеранів та їх родин. Все за рахунок фонду – кінотеатр, бейбі-сетіри, спеціальні уроки самооборони для людей, позбавлених кінцівок, зайняття йогою.

Історія п’ята. Музикант, потрібний всім вчителям

Музикант, продюсер, актор та батько — це все про Джона Ледженда. З дитинства він звик уважно слухати  — спочатку вчителів в школі та коледжі, а потім музикантів підчас запису пісень. Тепер Джон уважно вислоховує вчителів. Адже він один з засновників благодійного фонду LRNG Innovators, який надає гранти шкільним вчителям на запровадження інноваційних програм в школах.

Джон Ледженд з дружиною та донькою

За останні три роки фонд профінансував 34 проекти в різних штатах на загальну суму $0,5 млн. «Наша ідея полягає в тому, щоб надихати та підтримувати вчителів, які готові змінювати сволх прграми», — пояснює Джон. Адже наш світ змінюється швидше шкільної програми.

Читати цей матеріал російською мовою. 

 

 

Підпишіться на розсилку щоб щодня отримувати в свою поштову скриньку оригінальні статті та поради експертів.
↓ Отримайте краще від нас прямо в свою поштову скриньку


    form_image