Єгор Соболєв: Правила батьківства

Єгор Соболєв, батько чотирьох дітей, народний депутат – про те як поєднувати активну політичну діяльність та батьківство

Шкільний заколот

Про мою 8-ми річну доньку Машу якось написали «Українські новини» – як вона планує… антипрезидентський заколот. А було це так. Якось до школи, де вона вчиться завітав керівник прес-служби Петра Порошенка, колишній журналіст 5-го каналу Андрій Жигулін. Його дитина теж там вчиться, і Андрій вирішив провести урок журналістики, адже директор завжди заохочує батьків у участі в виховному процесі. Андрій   взяв оператора з камерою в Адміністрації Президента, приїхав до класу і каже: «Давайте спробуємо записати інтерв’ю. Хто хоче?». Моя Маша вийшла перша. На запитання Андрія «Про що ти мрієш?» — 8-ми річна другокласниця без жодних роздумів відповіла: «Я мрію, щоб в Україні закінчилася війна і змінився Президент». Андрій мужньо витримав удар і каже: «Добре, дякую, цікава відповідь. А хто ще хоче?». А Маша має великий вплив на своїх однокласників. І тому наступна дівчинка теж відповіла теж саме, що і Маша – про нового президента. Тут вже вчителька прийшла на допомогу: «Давайте поміняємо тему».

Єгор Соболєв з наймолодшою донькою Катею

Тепер головне. Всю цю історію мені смсками переповіла дружина – Марічка Падалко. Я був на голосуваннях, і у такий час, щоб не відволікатися, завжди прошу писати мені смс.  Марічка так і зробила. Я відкриваю повідомлення. А у цей час з балкону Ради хтось, кому платять корупціонери щоб фоткати все з екрану мого телефону чи комп’ютера, робить фото з такими словами: «І ще я мрію, щоби в країні змінився президент». Далі «Українські новини», які підконтрольні Дмитру Фірташу, беруть цю фотографію і випускають новину і заголовком: «Соболєв планує антипрезидентський заколот». Марічка бачить це, сміється і викладає всю історію на Фейсбуку, починаючи з того, як Маша була на уроці і завершуючи трактуванням «Українських новин». У кінці інформагенція олігарха робить другу новину – «Заколот готував не Соболєв, а його донька». Їм варто було дописати , що їй 8 років:).

Також читайте. Вахтанг Кіпіані: бути батьком — це джерело позитивних емоцій

Це зовсім не тому, що я переконую в чомусь дітей. Я взагалі дома не говорю про політику і забороняю Марічці розпитувати мене, що відбувається в політичному житті. Але діти бачать, чим живуть батьки. І сприймають набагато інформації так, що дорослі навіть не уявляють.

Моїй найстаршій дочці Алісі у грудні вже буде 16, вона доросла панна. Вона живе окремо зі своєю мамою, з якою я розлучився, але ми весь час на зв’язку. З Марічкою Падалко у нас двоє доньок і син.

Йому — 11,  він  —  палкий прихильник футболу. Хоча встигає також добре вчитися. За 5 клас отримав похвальний лист, дуже зрадів сам, бо змагався а це. Грає у дитячій футбольній команді. Але, на відміну від мене вболіває не за київське Динамо, а за Шахтар. Йдемо разом на футбол, я з синім шаликом, він — з помаранчевим. І до нього підходять різні вболівальники «Шахтаря»: «Пацан, ти молодець, давай, обіграємо їх». Я мовчу. Це його власний вибір, він колись його нам з дружиною обґрунтував: «Розумієте, їх треба підтримувати, бо їх з Донецьку  вигнали росіяни — у них немає дому».

Середня донька Маша (та що готувала антипрезидентський заколот) — відмінниця і танцюристка. Щойно виграла чергове золото на змаганнях.
Наймолодшу – семирічну Катю ми жартома називаємо «бонусом». Вона дуже любить прикидатися маленькою, обдарована чарівною хитрістю і ще  — супергенератор хорошого настрою. Оскільки вона сама постійно в ньому перебуває, то ремонтує будь-які неполадки в загальному настрої родини.

Правила виховання

Єгор Соболєв, Марічка Падалко з дітьми після благодійного матчу «Депутати» vs «Журналістів» на користь дітей-аутистів

Я їх усіх завжди виховую на двох принципах. Принцип №1 – поводитися по-чесному, справедливо. Бо це — найбільш виграшна стратегія. І будь-які відхилення від неї, відступ від принципів — це дуже-дуже погано для будь-якої людини. І другий принцип – що ви насправді є вільні люди, в ваших руках абсолютно весь світ, що означає, що є відповідальність за це, але й одночасно є величезні можливості. Ось на цих двох ідеях ми з Марічкою, мені здається, виховуємо їх. Плюс я ще додатково — як тато — намагаюся додати їм дисципліни, особливо в таких справах, які стосуються спільних інтересів. Наприклад, прибирання вдома, або прополка городу — невеличкі завдання, котрі мають навчити, що є спільні справи, де треба обов’язково допомагати.

Читайте також: Василь Стус до сина: май свій характер

Дівчат я завжди намагаюся нахвалювати, я думаю, що це дуже важливо для дівчат відчувати, що вони гарні, розумні, вродливі, щасливі, і мені здається, що дівчат неможливо перехвалити, тільки – недохвалити.
З сином в мене трохи інакша стратегія. Я йому завжди кажу, що ти маєш перемагати, бувають поразки, без них не буває, але вони теж корисна частина майбутніх перемог. І тобі треба просто максимально в себе вірити і працювати над собою. Хочеш грати у півзахисті Реалу чи Ліверпуля – будь-ласка, грай, це в твої руках чи ногах. Ти це можеш. Хочеш іншою справою займатися – все для тебе, але маєш пам’ятати, що людина реально може досягти всього. Здібності, талант – це важливо, але найголовніше – цілеспрямованість, з якою ти маєш до своєї цілі йти.
Іноді мене питають – чому у вас аж троє дітей, чи не важко це? Насправді моя Марічка після нашого об’єднання почала мені їх народжувати зі швидкістю одна на рік.  Як я міг не радіти?! Планували ми, наскільки я пам’ятаю тільки першого, а далі вже не могли зупинитися:). Наш приятель, телеведучий Юра Горбунов навіть жартома пропонував навчити мене користуватися презервативами.

Єгор Соболєв, Марічка Падалко, День незалежності України, 2016 рік

Без жартів, я впевнений, що багато дітей – це дуже круто. Коли дитина одна – вона завжди егоїст. Коли дітей двоє — вони борються за контрольну акцію. А коли дітей троє, то вони швидко починають розуміти — аби щось зробити, треба домовитися хоча би ще з одним. Це дуже сильно допомагає налагодити і спілкування, і встановлення правил, і дотримання домовленостей. Ще добре, що між ними невеличка різниця і в них спільні інтереси. Вони багато роблять разом, вони один одного надихають, один одного розвивають. У кожного свої хобі, захоплення, але в результаті у них у всіх доволі великий світ власних розваг, власних справ.

Приклад дружини

Для мене дуже сильний приклад сама Марічка. Вона дуже класна мама. Будь кого вразить лише розклад гуртків, на які Марічка водить дітей. Сумарно зараз це 13 разів на тиждень! Плюс Марічка намагається слідкувати за їх навчанням — не робити за них уроки, але брати участь в обговоренні, що виходить, що не виходить, як може вийти. І, ясно, що вони завжди нагодовані, розчесані, доглянуті. Я за Марічкою, звісно, не встигаю — політика залишає замало часу на родину — але я принаймні стараюся брати приклад. Найцікавіше робити кожній людині – те, що вона любить. Це як в політичних змаганнях, так і в стосунках з дітьми – дізнаєшся, які в людини інтереси, які в неї бажання і пробуєш об’єднатися навколо цього.

Читайте также. Андрей Федорив: дети — это всегда риск и авантюра

Що залишати у спадок?

Єгор Соболєв та Марічка Падалко після марафону, 2018 рік

Я категорично проти, щоби батьки купували дітям квартири, машини і взагалі залишали гроші. Я думаю це удар по мотивації і самостійності дітей. Якщо ти хочеш, щоби дитина була успішною дай їй виховання і за можливості добре навчання. Оце буде твоя суперінвестиція в її майбутнє. Але безкінечні матеріальні допомоги– це проти дітей. Ми з дружиною самостійно заробили і на квартиру, і на машину, і на дачу. І бажання їх мати нас дуже мотивувало і допомагало робити кар’єру. І це була повноцінна радість, коли ми це могли собі дозволити в результаті багаторічної праці. І я не уявляю, якби мені це хтось це подарував. Тому я за те, щоб ми дітям залишали у спадок приклади, принципи і вміння вчитися. Навіть не знання, які стрімко старішають, а саме вміння вчитися. А матеріальні блага краще, якщо ти багато їх здобув, роздати тим, хто реально цього потребує. Хворим дітям, родинам загиблих на війні — тим, хто опинився в скруті.

А твої діти – це великою мірою твій головний проект. Мене нещодавно одна американська журналістка запитала: «Чи Ви хочете, щоб ваші діти жили в Україні?». Я відповів: «Це навіть не обговорюється. Я якраз займаюся політикою, щоб тут була можливість для самореалізації для всіх людей – і маленьких, і дорослих».

Про власних батьків

Я добре знаю що робити з дітьми до двох років. Напевно тому, що мій рідний батько — Анатолій Зімін, як я знаю з розповідей мами, займався мною саме в цьому моєму віці. На жаль, він загинув, коли мені було два роки. Віктор Семенович Соболєв, який мене виховав і якого я вважаю своїм другим батьком, все моє дитинство рано йшов на роботу і пізно звідти повертався.  Мабуть, від нього я перейняв працелюбність та звичку завжди покладатися тільки на себе.  Скільки я його пам’ятаю, він завжди відпочинок вважав гріхом.  У радянський час працював столяром. Коли почалася перебудова, відкрив власне виробництво меблів і столярних виробів. Був заступником мера в маленькому містечку, де ми жили. В останні роки очолював будівництво великого храмового комплексу. Він вихований у правилах, що робота – це основна справа чоловіка. Такий класичний чоловік, якого раніше називали «золоті руки». Він більше вчив своїм прикладом.

Читайте також: Олександр Тарченко: Не виховуйте дітей, живіть з ними

Читайте также. Правила отцовства. Владислав Бурда