Олександр Тарченко: Не виховуйте дітей, живіть з ними

Правила батьківства співзасновника освітньої компанії DEC Олександра Тарченко, батька трьох дітей

В мене троє дітей. Старшому сину дев’ять років, доньці – п’ять, і меншому сину – рік і дев’ять місяців. Ще під час першої вагітності дружини я запропонував: давай я буду присутній при народженні та переріжу пуповину. Потім це вже стало традицією. І всім трьом дітям я перерізав пуповину. Останні пологи були в США, їх приймав черговий лікар, бо наш лікар не встигав. Він був настільки збентежений, що я вже сам був готовий його консультувати та, по-суті, керував процесом.

Якщо дитина отримує позитивні емоції від процесу навчання, вона буде займатись. А коли буде лише примус, то з цього нічого не вийде. Я з жахом кожен раз пригадую, як я п’ять років ходив на сольфеджіо і фортепіано. Це як страшний сон. Хоча на гітарі, оскільки хотів вивчитися, граю і без музичної школи. Син, навпаки, почав цікавитись музикою з перших років та почав грати на фортепіано сам десь з п’яти років – і зараз, в свої дев’ять, він прекрасно грає та співає. Він не ходить в музичну школу, а займається з учителем, який приходить до нас додому. У сина не буде диплому про музичну освіту, він це робить для себе. Як казала нам вчителька музики в Америці: дітей в Америці проводжають до школи і кажуть: Have fun! (Отримуй задоволення!) І така позиція зовсім змінює ставлення дітей до школи і життя.

Sophia5_155
Олександр Тарченко з сином Назаром

Така сама історія з читанням. Коли сину було п’ять років, дідусь казав, що він погано читає. Але ми вважаємо, що не можна дитину примушувати, тільки заохочувати чи створювати умови. Тепер він сам бере книжку і читає. В тому числі англійською. І йому це подобається, він переказує прочитане, сміється. Ми просто показували своїм прикладом — я читаю багато, і дружина так само.

Крім цього, син займається дайвінгом, скоро має отримати свій перший сертифікат. Вже вміє пірнати на 12 метрів. Старші вже добре вміють кататись на лижах, класно плавають. Плюс брейк-данс та гімнастика. Головна наша ідея – дати дитині якомога більше можливостей, а вибір вони зроблять самі.

_GRB4651
Олександр і Наталя Тарченко з сином Назаром

Ми з дружиною вважаємо, що діти нас вчать більше, ніж ми їх. І ми даємо більше свободи дітям, ніж мали ми, коли були дітьми. Ми багато подорожуємо, зазвичай проводимо час не в готелях, а намагаємося максимально інтегруватися в місцеве життя і спілкуватися з місцевими. Це дає розуміння країни. Найменший був вже в 6 країнах, і сподіваюся, що він швидше навіть, ніж старші, почне говорити англійською. Старші зазвичай відвідують табори для місцевих дітей за різними напрямками: вітрильний спорт, дайвінг, табір рятівників, плавання, лижні табори тощо.

Також читайте. Правила батьківства. Владислав Бурда

Згадуючи своє дитинство, я іноді думаю, що мені хотілося б, щоб батько дав більше, щоб більше проявляв любов до мене, коли я був маленьким. Мама ніби була більше зі мною та братом. Але з часом я почав зовсім інакше дивитися на відносини з батьком. Коли подивився на себе зі сторони, то виявляється, майже всі мої сильні сторони я успадкував від батька. Це і дух змагання, і бажання розвивати себе, і пристрасть до читання. Батько був капітаном волейбольної збірної в Одеському університеті. Ми з ним бігали влітку на стадіоні, а взимку бігали в лісі на лижах. Все це я намагаюсь передати своїм дітям. І мені приємно бачити, як зараз мій батько грається, читає та грає в шахи з онуками. Так само і я тепер з дітьми намагаюсь знайти час для настільних ігор, читання, занять спортом та подорожей.

Також читайте. Вахтанг Кіпіані: бути батьком — це джерело позитивних емоцій

Практика home schooling буде набувати все більшої популярності. Як і ініші альтернативні програми навчання та розвитку. В цьому я впевнений як людина, яка спеціалізується саме на освіті. Сама система середньої освіти однозначно буде змінюватися. На мою думку, будуть стрімко розвиватися приватні заклади освіти і батьки будуть більш впевнено довіряти новим підходам до освіти та виховання. Скажу більше, приватні ініціативи більш якісні, націлені на результат, адаптивні до потреб ринку і пропонують більшу варіативність. І ще дуже гострою є проблема вчителів та якості викладання. Старі формати підготовки вже не є якісними, а нові програми навчання та перенавчання можуть у невеликій кількості бути запропоновані приватними, в основному корпоративними структурами. Тому в освіті в Україні у найближчі кілька років я бачу бурхливий розвиток приватних закладів, за якими вже згодом підтягнеться державний сектор.

_GRB4918
Олександр і Наталя Тарченко з сином Марком

В Україні є школи, які меншою мірою намагаються бути залежними від державної програми. Але сама система звичайної шкільної освіти не спрямована на розвиток дитини. Тому ми розмірковуємо над тим, щоб віддати дітей у міжнародну школу. Ось один з останніх прикладів, який мене змусив думати про ефективність середньої освіти. Ми пропустили півтора тижні в школі – провели зимові канікули в Таїланді. Але за це же час в Таїланді син дізнався про історію буддизму, побачив на власні очі, що таке кліматичні пояси, побачив флору і фауну Індокитаю, спілкувався англійською. Яка школа за півтора тижні надасть таку кількість та якість інформації?
Але проблема освіти, звичайно, не тільки в школі. Я часто спілкуюсь з різними родинами і бачу, що батьки самі не готові підключатися до спілкування з дітьми. Легше сказати собі: я віддав дитину в престижну школу і закрив це питання.

Sophia5_327 (1)
Олександр і Наталя Тарченко з дітьми: Софією, Марком і Назаром

Які якості хорошого батька? Вміння знайти час для дитини. Приділити їй увагу. Терпіння, щоб її вислухати. Батько знає, чим дитина живе, що їй цікаво, з ким вона спілкується. Навіть треба знати, в які ігри на планшеті він грає – щоб завжди підтримати з ним розмову. Я у захваті, як мій старший син грає в Minecraft і створює власну реальність. Діти живуть своє життя, і ми можемо їм допомогти в цьому. Хоча, самокритично, буває важко втриматися, щоб не прокоментувати оцінки в школі та відсутність бажання допомогти по дому.

Я не можу виділити якісь унікальні книги з виховання, є багато різних корисних видань. Той же Стівен Кові, який адаптований і для родин, і для підлітків. Зараз читаю Тоні Вагнера “Створення інноваторів”. Але мені здається, важливіше інше. Читання має бути традицією в родині. Щоб батьки і діти читали, обмінювались враженнями, думками про прочитане. І при цьому не обмежуватися казками і п’ятирічним віком, а читати і говорити й зі старшими. Крім читання є багато чудових фільмів, які можна дивитися і обговорювати. Ми не дивимося телевізор, але вдома є домашній кінотеатр з проектором, і ми намагаємося зробити з перегляду – подію. Обговорюємо побачене і робимо висновки.

Читайте також. Правила батьківства. Максим Бахматов. 

Найскладніше у батьківстві — знайти точки дотику, зрозуміти – що саме цікаве дитині. Знайти, щоб допомогти їй розвиватися. І батькам теж бажано розвиватися разом з дітьми. Я зазвичай шуткую з тими знайомими, які не говорять англійською: учіть англійську, бо приведуть діти іноземну невістку або зятя, і як ви будете спілкуватися?
А насправді я вважаю великою проблемою неготовність і небажання тих, кому за 35-40, вчитися, переучуватися і розвиватися. Так само, як і дивитися на бізнес з точки зору світової економіки та інтеграції в неї. Сьогоднішня ситуація мені нагадує 90-ті роки: коли моїм батькам було за 40, змінилася система і було важко знайти себе в незрозумілих умовах. Думаю, що я тоді, молодий, намагався допомогти і підказати. Так і зараз для багатьох настає період переосмислення свого життя та бізнесу і своєї ролі та бажання. І я більш ніж впевнений, що ці маленькі монстрики з айпадами допоможуть батькам знайти себе.
Немає сенсу перейматись вихованням дітей. Не виховуйте дітей, живіть з ними. Як кажуть, скільки дитину не виховуйте, все одно виросте схожою на вас.Тому моє вам побажання: Будьте собою, розвивайтеся та have fun, звичайно!

Фото з сімейного архіву родини Тарченків. 

Читайте також. Правила батьківства. Володимир Федорін

Олександр Педан: дитини має повне право на твій час