У суботу титулований боксер Олександр Усик битиметься з чемпіоном світу за 4-ма версіями Ентоні Джошуа. Напередоні цього поєдинку «Батьківский клуб» згадує про роль батька українського суперважковаговика у його кар’єрній еволюції та принципи відповідального батьківства українця.

Почитай батька свого

«Цю перемогу я хотів би присвятити батькам. Мого батька, на жаль, немає, але він бачить, що відбувається. Мій батько був тим, хто підштовхнув мене займатись боксом. Він казав, що мені вдасться». Це слова Усика після перемоги над Муратом Гассієвим 21 липня 2018 року у Москві.

У молодості Олександр Усик серйозно займався футболом. Про бокс – не мріяв. Але після інциденту, коли «нокаутував» одного з суперників через його нецензурну лайку, пішов з футболу. Далі – бокс.

Лише той батько, який відзначає позитивну роль свого батька, може розраховувати на щиру повагу своїх дітей. Безперечно, є винятки, але то лише винятки. «Для свої дітей я герой, і це максимальне визнання, яке я можу получити», – свідчив Усик. Без публічної поваги до свого батька це навряд чи було можливо.

Читайте також: Виховання і його 5 стовпів: досвід батька трьох дітей

Кажіть своїм дітям, що їм все під силу

«Чому бокс? Батько казав, що в мене все може вийти», – зізнавався Усик у одному з інтерв’ю. Його батько, Олександр Анатолійович, знав, що казав, бо сам був боксером, пройшов Афганістан, працював на будівництві та в охороні.

Без впливу та підтримки батька Усик став би гарним футболістом, але точно не олімпійським чемпіоном.

Батьки О. Усика у молодості

Нагадуйте про загальнолюдські цінності

«Якось батько мені сказав грубу, але життєву, річ: «Коли ти тупий, ти нікому не потрібний». Тому я вчився на тверді «трійки», «четвірки» й – іноді – п’ятірки. За «двійки» вигрібав від батька по повній – не одного потиличника за це отримав».

Батько, який не закладає міцний фундамент у своїх дітях (цінності, освіта, правильні життєві установки), встановлює у їх житті міну уповільненої дії.

Не вдягайте дітям рожевих окулярів

Крім того, за спогадами старшої сестри Усика Вікторії, «тато ніколи не каже Саші: «Молодець, синку, ти найкращий!». Навпаки, критикує, аналізує усі його бої. У цілому, стимулює брата таким чином. Саме тому похвала баті – це як ще одна олімпійська медаль».

Батьки О. Усика

«Засуджувати чи повчати мене може та людина, яка зі мною йшла поряд на цьому шляху. Або та, яка мене виховала», – казав він.

Читайте також: Ранній вибір професії шкідливий

Готуйте їх до моменту, коли батьків не стане

Попри те що батько Усика постійно мотивував сина до спортивних звершень, він не дожив до його олімпійської медалі.

Після приїзду після Олімпіади-2012 14 вересня боксер від матері дізнався, що його батько помер. «Мені дуже не вистачає його, тому що він складав велику частину мого життя». Іншого разу Усик зізнавався, що, «коли батько пішов, я тепер зрозумів, що я – голова родини. Тепер мені потрібно робити все те, що він будував».

Батьки О. Усика

У спортивних колах циркулює думка, що смерть батька настільки вплинула на Олександра, що той через це відклав перехід до професійного боксу на рік. Але саме тоді він потрапив до команди «Українських отаманів».