Як відучити дитину від смартфону? А іноді – й відірвати? Роман Голованов, батько та психолог, розповідає про свій досвід організації таборів та походів з правилом digital detox

…DIGITAL DETOX. Я був присутній на кожній експедиції, і як батько та психолог мав можливість спостерігати за дітьми та їх трансформацією від моменту «поклали смартфони в захисну коробку» до моменту «настав час, будь-ласка заберіть ваші смартфони назад».

У “мої” табори діти їдуть на відпочинок без смартфонів. Є такі табори, де ми не обмежуємо в цьому дітей, але тут у нас діяло особливе правило, яке охоче підтримали всі батьки.

Роман Голованов з дітьми

В ПЕРШУ ГОДИНУ БЕЗ ГАДЖЕТІВ РІВЕНЬ ТРИВОЖНОСТІ ТРОХИ ПІДНЯВСЯ:

Хтось умовляє і просить повернути назад. Сидить, сумує і думає, чим би себе зайняти. Інші грають і спілкуються з однолітками, легко забувши про свій гаджет. Хтось цікавиться всім новим і ставить багато запитань, а що далі?

Відверто скажу: більшість дітей почували себе дискомфортно. І це було їм на користь. Я знаю, як це, бо і сам бував на виклику 4М, три дні без гаджетів. Тобі важко перемикнути мозок на навколишню Карпатську красу, ти постійно чекаєш «пілюлю щастя» (звук повідомлення, нові лайки та коментарі). І діти також)). Тобто, мозок вимагав часу, щоб перемикнутися.

Читайте також: Олександр Усик: 5 принципів, які боксер засвоїв від свого батька

Але тут, нашою метою було зацікавити дітей природою, навчити їх дбати про себе, приймати рішення в нестандартних ситуаціях. Саме тому природа та командна взаємодія, а не гаджет, були нашими найкращими друзями і помічниками.

ТРЕТІЙ ДЕНЬ БЕЗ ГАДЖЕТУ

Так, ми сплановано створюємо ситуацію, коли у дітей є година-дві без програми, щоби стимулювати їх до пошуків. У результаті: хтось просто відпочиває, хтось грає в компанії з іншими, а хтось працює з кресалом/розпалює вогонь/носить дрова/копає/майструє і т.п.

Для них це новий, унікальний досвід: побути наодинці з самим собою, зі своїми думками й без гаджетів.

КОЛИ ДИТИНА СУМУЄ – ЦЕ НОРМАЛЬНО

Не потрібно сунути їй в руки смартфон або планшет та вмикати мультфільм. Не давайте їй екран – дешеву «пілюлю гормону щастя». Нехай дитина сама подумає, чим себе зайняти. А, якщо втомлена, то просто закриє очі та відпочине.

Нехай в моменти «мені скучно» мозок дитини стимулюватиме її до пошуків. І таким чином вона тренуватиметься мислити творчо. Нагадаю, мозок дитини розвивається тільки тоді, коли отримує важкі задачі. Якщо задача легка – тикати пальцем по екрану – мозок “засинає”.

Наш мозок «падкий» на дешевий серотонін. Він любить залипнути на різних відосиках чи на нескінченому “скролінгу” стрічки Facebook. Але все має свої наслідки.

Цієї осені у мене буде серія зустрічей із батьками та дітьми в різних школах, ліцеях, громадах та спільнотах, де мовою досліджень я спробую показати всім охочим проблематику гаджетизації та природу як метод, як відучити дитину від смартфону.

ЧЕТВЕРТИЙ ДЕНЬ БЕЗ ГАДЖЕТІВ

Всі діти (без виключення) знаходяться в умовах дикої природи: Бескиди Карпат, намети.. все по-справжньому.
Максимально багато спілкуються один з одним і вирішують непрості завдання. Вивчають основи виживання в лісі: фільтрують воду, розпалюють багаття без сірників, будують шалаш і т.п. Багато працюють над власним характером, тренуються.

Читайте також: Метью МакКонахі – кращий батько року в США в 2020-му році

ДИТИНСТВО – НЕЙМОВІРНИЙ РЕСУРС

У літніх походах я спостерігав за дітьми різного віку, від 7 до 16 років. Всі вони – з величезним творчим потенціалом, здатні та розумні. Але для них потрібно створити умови, навіть іноді дискомфортні: дощ, грязь, воду – треба скип’ятити, кросівки – прати, штани – перевдягувати, намет – застібувати, свій посуд – мити. Але всі (без виключення) змогли. Завдання виконували, дистанції долали, і врешті ми отримали безліч позитивних відгуків.

ЦИФРОВА ЗАЛЕЖНІСТЬ – НОВА ПАНДЕМІЯ

Я також батько, і цифрова залежність – це моя проблема. Гаджет, екран – дешева няня; завжди легше сунути тривожній дитині екран, і вона стає тихою та спокійною. Однак у рази важче приділяти дитині час і мотивувати її іншими цікавими речами з довкілля. Але ефект від гаджета буде тихим та руйнівним. Технології розумнішають, а інтелектуальний потенціал людства слабшає.

Якщо дитина вже навчилась маніпулювати і у момент, коли ми не даємо їй гаджет, вона починає кричати, плакати, вимагати, ми маємо бути твердими, стояти на своєму, але при цьому не просто забороняти, а пояснювати, чому це шкідливо. Пропонувати альтернативу. Демонструвати власний приклад…

ЯК ВІДУЧИТИ ДИТИНУ ВІД СМАРТФОНУ: ВЛАСНИЙ ПРИКЛАД

Звичайно ж, дитина бачить нас зі смартфоном всюди: зранку, у туалеті, на кухні. І що найгірше – у спальні, де ввечорі мама і тато спілкуються зі смартфоном, а не один з одним.

Це біда.

І проблема якраз в тому, що дитина все «бачить», а це формує модель/зразок для наслідування. Нам, дорослим, самим потрібна допомога. Тому ще років 4-5 назад ми з сім‘єю випрацювали ще одне правило і додали його як цінність: за обіднім столом ми спілкуємось і не користуємось смартфонами. Це наша цінність. Якщо хтось про це забуває, ми нагадуємо про наші принципи один одному. Загалом, на кухні у нас немає смартфонів.

Наступний виклик – позбутись смартфону в спальні, після 18.00-19.00. Тому варто відверто визнати, наша постійна зайнятість – серйозний стартер для цифрової залежності наших дітей. Давайте й далі продовжувати вчити дітей та використовувати гаджети не тільки для розваг, а й для розвитку.

Читайте також: Батьківський інстинкт – як бути альфою

П‘ЯТИЙ ДЕНЬ, ДОРОГА ДОДОМУ. ПОВЕРТАЄМО ГАДЖЕТИ

Рівень щастя – зашкалює. Дітлахи посміхаються і стрибають, ніби їм дали кілограм цукерок на кожного. Вони спішать включити гаджети, під‘єднатись до інтернету та забрати накопичені нагороди в іграх. Починають гортати стрічку, дивитись відоси. Шукають один одного в Instagram, обмінюються контактами.

Чи корисні гаджети? — Так! Чи можуть вони зашкодити мозку? – Так! Що занадто, то не здорово.

ПРОБЛЕМА НЕ ТІЛЬКИ В ЕКРАНАХ, А Й ОСОБЛИВО У КОНТЕНТІ

Шлунок споживає калорії, мозок – цифровий контент. Що “їдять” наші діти? Скільки вони споживають? Чи є вірогідність, що вони споживатимуть щось токсичне? А чи може бути передоз? А які наслідки? Давайте пам‘ятати – ми те, що ми їмо.

Темі смартфонів й екранів я вже присвячував 5-6 відео на моєму Youtube-каналі, але поки що не вдається достукатись до більшості батьків. Проблема лише набирає обертів. Її рішення залежить виключно від батьків. Бо саме вони є найвпливовішими тренерами життя для дітей. Давайте й далі надихати дітей і давати їм імпульс до нових звершень.

Автор: Роман Голованов