Найбагатодітніший батько України. Напевно, так можна було б назвати Геннадія Мохненка. Це пастор з Маріуполя, у якого крім трьох рідних – ще 32 усиновлені ним дитини. Більшість з них – колишні безпритульні, яких Мохненко збирав в підворіттях і виховував нормальними людьми. Американські документалісти зняли про нього фільм “Майже святий”. З 2011 року він організовує велопробіг зі своїми дітьми, надихаючи інших батьків теж брати опікунство. Його “Команда руйнівників міфів” проїхала 12 країн.
1. Педагогіка і життя – це здатність тримати удар. Тому що коли хтось із твоїх синів робить гидоти, тобі потрібно встояти – не впасти від образи, опустити ручки, а я все думав, що всі будуть ангели.
2. Всі діти пробують зло на дотик. Важливо вірити, що дитина стане людиною. Син може йти довгими колами по життю. Але потрібно йому говорити: “Я буду молитися за тебе, я вірю, що ти станеш людиною. І я вірю, що одного разу ти вибереш шлях добра і нормального життя”.
3. Проблеми у вихованні будуть 100%. Але важливо йти вперед і вирішувати їх. З рідними вони будуть і з прийомними теж. Але ми ж не кидаємо рідних, коли вони щось не те зробили. Я не спав ночами від кожно своєї дитини з будь-якого приводу. Іноді не спиться, іноді тобі боляче і неприємно. Але йдемо далі. І в багатьох випадках виходить.
4. За останні роки ми ніколи не мали нормальних житлових умов, але ми вирвали з інтернатної системи підлітків, від яких всі відмовилися. У мене в будиночку 50 квадратних метрів жили 17 чоловік. Уявіть: рядами на підлозі. Але чиновники в моєму випадку закривали на все очі. Вони розуміли, у цих хлопців іншої альтернативи взагалі немає. Сьогодні в Маріуполі немає безпритульних дітей на вулиці.
Андрій Федорів: “Діти – це завжди ризик і авантюра”
5. Після кругосвітнього велопробігу люди пишуть мені, “спасибі, ви допомогли зважитися на усиновлення“. Взяли опіку сотні людей в Америці, Росії та ін. країнах.
6. Дитині повинно бути цікаво. Ти не можеш очікувати, що вона буде з ранку прокидатися зі словами: татко, матуся, що зробити для вас?
7. Перед дитиною завжди повинна висіти якась історія, про яку вона мріє і до якої готується. В даний момент це наша кругосвітка. Тобто пацани рахують вже години. І це буде місяць пригод.
8. Ті, хто живуть заради грошей, вважають, що все добро, що робиться в світі, робиться заради грошей. Коли половині моїх прийомних було вже років по 20, держава давала мені в місяць на той час 50-60 гривень на одного. Цього не вистачало на хліб на місяць.
9. Діти стають рідними. Я відчуваю батьківські почуття і від поцілунку в праву і в ліву щоку. Від 32-го усиновленого, і від біологічного сина однаково.
10. Наркоманами і алкоголіками у спадок не стають. Мої батьки здорово пили, але я священик вже 25 років.
11. Я не знаю кращого способу допомогти рідній дитині, ніж взяти прийомну. Тому що ми ростимо покоління егоїстів, вони думають, що земна вісь проходить через їх ліжко, а екватор – через їх спальню.
12. Дитині потрібна любов, а друге, їй потрібна строгість. Якщо ви даєте дитині тільки любов, але не даєте кордонів, вона переходить всі межі.
13. Мені зрозумілі страхи дітей, у яких зруйновані долі. Я теж боявся повертатися додому, боявся побачити батька і матір, які повбивали один одного в п’яній бійці. Цей страх йшов зі мною через все моє дитинство. І коли я заходив і розумів, що батьки живі, але просто п’яні, я був дуже щасливий.
15. Світ підлітків краще, ніж світ дорослих. У ньому на порядок менше інтриг, в ньому набагато більше щирості.
16. Мені подобається з дітьми ходити в походи. До війни ми підкорили найбурхливіші гірські річки України.
17. У мене найбільша парафія в Маріуполі. Всі ті кошти, які люди жертвують, вони йдуть на роботу з дітьми та на хоспіс для людей похилого віку.
17. Я змінив стратегію, я вирішив, що більше не буду питати у дитини на вулиці, чи хочеш ти йти з нами і міняти життя. Забираю силою, щоб їй допомогти.
18. Нікому не потрібно брати на усиновлення 32 дітей. Це ненормальна ситуація. Але я переконаний, хоча б одного кожна сім’я може взяти на виховання.
19. Існує багато міфів про усиновлення. Ми команда руйнівників міфів. Після нашого велопробігу з дітьми багато зважилися на усиновлення.
20. Коли мені кажуть, що я брав дітей, щоб отримувати за них гроші від держави, я відповідаю: “Не можете взяти дитину заради Бога, візьміть заради грошей. Забезпечте, вирішіть свої проблеми опікунськими грошима і виховайте дитину. Спробуйте!”.
Витяги з інтерв’ю Геннадія Мохненка кореспонденту журналу “Новий час” Катерині Шаповал, які не ввійшли в публікацію в журналі
