Правила для батьків від психотерапевта та багатодітного батька Романа Мельниченка
1.Бути на пологах
Багато жінок скаржаться, що татусі не займаються дітьми. Часто це відбувається через те, що у чоловіків не виникає першого емоційного контакту з дитиною під час пологів. Саме тому я багато пар готував до спільних пологів і досі раджу татам бути поруч із дружиною під час народження дитини. Я сам був на пологах неодноразово. Коли сина поклали на груди дружині, тоді я відчув, як усередині мене клацнув тумблер. Усередині мене відбувся внутрішній переворот фізично. Я відчув себе батьком. Під час пологів чоловіків заливає гормонами – окситоцином, пролактином – у нього включається батьківський інстинкт.
2.Максимально розвантажувати дружину від побуту та турботи про дітей
Чоловікові потрібно максимально розвантажувати дружину. І не лише за рахунок своїх сил, а за рахунок або дідуся-бабусі, або за рахунок найманих людей. У жодному разі не за рахунок старших дітей. Я намагаюся частіше влаштовувати для дружини «День мами» — це день, коли вона не готує, не прибирає, а приділяє час тільки собі. Якщо дружина все одно втомлюється, таких днів треба робити більше. І завжди потрібно робити окремий день для пари.
Адже побут може зруйнувати не лише відносини між подружжям, він порушує відносини між батьками та дітьми.
3.Позбутися моделей співзалежної поведінки
Головні книги для сучасних батьків зовсім не про виховання. Це книги про особисту психотерапію Бері та Дженей Уайнхолд – “Звільнення від співзалежності”, “Втеча від близькості”.Наскільки батько добре опрацьований у собі і наскільки у нього світ у себе всередині — то краще його дитині. Карл Юнг дуже точно сказав про це: “Немає нічого гіршого для дитини, ніж непрожите життя його батька”. Тобто батько повинен займатися насамперед своїм внутрішнім життям. Щоб йому було комфортно із самим собою і тоді дітям поруч із ним теж буде комфортно. Тому що у нас у суспільстві дуже багато співзалежних людей. Людей поранених попередніми поколіннями. Це не їхня вина і не вина їхніх батьків, просто ми виросли за таких обставин. Але якщо батьки хочуть перервати цю модель співзалежної поведінки, треба починати з себе.
4.Підтримувати інтереси дітей до пізнання
Ми намагаємося посилити те, що цікаво. Наприклад, старшому синові цікаві мови, середньому – спорт, відповідно, ми інвестуємо туди. Ми підбираємо, що вони вивчатимуть додатково поза школою. Старшому синові ми буквально кілька місяців тому зробили профорієнтовний тест, який визначає сильні сторони дитини. Тест показує, що йому подобається – лише на усвідомленому рівні. Зараз ми працюємо над тим, які йому потрібно предмети підтягнути, щоб, коли буде ЗНО, він був готовий вступити туди, куди хоче.
5.Створювати для дітей оточення, що збігається за цінностями з цінностями вашої сім’ї
Як психотерапевт я переконаний, що найбільше на дитину впливає оточення, особистий приклад батьків. Мені пощастило – люди, з якими я дружу, – це успішні, цілеспрямовані.Коли вони приходять у дім або коли ми зустрічаємося сім’ями, вони бачать сімейних чоловіків, чоловіків, націлених на успіх та розвиток, які стежать за здоров’ям, займаються своїми дітьми.
Уривки з інтерв’ю Романа Мельниченка Youtube-каналу «Батьківський клуб», всі інтерв’ю – тут:
На фото – Roman Melnychenko із сім’єю
Сім'я